Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

идәнгә он кою

  • 1 упокоить

    -кою, -коишь ρ.σ.μ. παλ. ησυχάζω•

    упокоить его навсегда τον ησυχάζω μια για πάντα.

    ησυχάζω, πεθαίνω.

    Большой русско-греческий словарь > упокоить

  • 2 успокоить

    -кою, -коишь
    ρ.σ.μ.
    1. ησυχάζω, καθησυχάζω, (η)μερεύω•

    успокоить больного καθησυχάζω τον άρρωστο•

    успокоить детей καθησυχάζω τα παιδιά.

    2. υποτάσσω, δαμάζω.
    3. καταπραΰνω, κατευνάζω, μαλακώνω•

    успокоить зубную боль μαλακώνω τον πονόδοντο•

    успокоить нервы καθησυχάζω τα νεύρα.

    || ηρεμίζω, ακινητώ, γαληνεύω, καλμάρω.
    1. ησυχάζω, γίνομαι ήσυχος, (η)μερεύω.
    2. ηρεμίζω, γαληνεύω, καλμάρω•

    море -лось η θάλασσα γαλήνεψε•

    ветер -лся ο άνεμος κόπασε.

    || μτφ. αναπαύομαι•

    совесть -лась η συνείδηση αναπαύτηκε.

    3. καταπραΰνομαι, κατευνάζομαι, μαλακώνω•

    нервы -лись τα νεύρα μαλάκωσαν.

    Большой русско-греческий словарь > успокоить

  • 3 вылинять

    сов.
    1) уңу, уңып бетү, төсе китү
    2) (о лошади и т. п.) ябагасын кою; ( о птицах) каурыен кою; ( о диких животных) йонын кою; ( о козе) мамыгын кою

    Русско-татарский словарь > вылинять

  • 4 литейный

    -ая; -ое
    1) металл кою...ы
    2) в знач. сущ. литейная ж металл кою эшләре мастерское

    Русско-татарский словарь > литейный

  • 5 лить

    несов.
    1) ( что) агызу, кою, түгү; салу, сибү
    2) ( литься) агу, агып тору; кою
    3) перен. (о свете, запахе) чәчү, тарату
    4) ( что) (эретеп) кою, коеп ясау
    •
    - лить слёзы

    Русско-татарский словарь > лить

  • 6 покой

    1) спокій, упокій, супокій (-кою), покій (-кою). [На віщо я тобі збентежив, сину, ясний душі твоєї спокій? (Самійл.). Все село обіймав упокій, тихий, святковий упокій (Грінч.). За дурною головою нема ногам упокою. Супокій навкруг панує (Грінч.)]. Нет минуты -коя (отдыха) - нема просвітлої (промитої) години; просвітку нема кому. Нет -коя кому - спокою немає кому, не має спокою хто. От детей -коя нет - діти спокою не дають; за дітьми спокою нема. В -кое - з упокоєм, спокійно. [Хліба-соли з упокоєм уживати]. Жить в -кое - жити з упокоєм, жити с(у)покійно. [Дітей подружили, тепер живемо вдвох, тихо, з упокоєм]. Не давать -коя кому - не давати спокою кому, непокоїти, турбувати, клопотати кого, долягати кому, муляти кому. [Думки не дають мені спокою та й мені долягають. Всередині щось гризе та муляє (Крим.)]. Оставить в -кое кого - дати святий (чистий) спокій кому. [Дайте мені чистий спокій з тією справою, не хочу я про неї чути]. Нарушить чей -кой - збентежити (збурити, зламати) спокій кому. Вечный -кой - вічний спокій. Об'ятый -коем - оповитий спокоєм (упокоєм, супокоєм), утихлий. [Ліс дрімав, оповитий спокоєм. Подивіться на двері позачинювані, на втихлий двір (М. Вовч.)]. Мёртвый -кой - мертва тиша (спокій);
    2) (отдых) спочив[н]ок (-нку), опочивок (-вку). [Кістки давно просяться на спочинок]. Уйти на -кой - піти на спочинок. Жить на -кое - на спочинку жити. [Він уже покинув служити - на спочинку живе]. Нет -коя от чего - немає спочинку, немає просвітку за чим. [Немає просвітку за роботою; ніколи не спочиваю];
    3) покій (-кою), кімната, світлиця, горниця. [Чотири покої маємо, а живемо тісно, бо сім'я велика]. Богатые -кои - пишні (багаті) покої. [Жила у пишних покоях панських]. Приёмный -кой - приймальня. Мёртвый (приёмный) -кой - см. Покойницкая.
    * * *
    I
    1) спо́кій, род. п. споко́ю и спо́кою; (спокойствие, мир) по́кій, -ко́ю, супокі́й, -ко́ю
    2) ( отдых) спочи́нок, -нку, спочи́н, -у, спочи́вок, -вку, спочи́в и спо́чив, -у
    II
    ( комната) покі́й, -ко́ю

    поко́и — мн. поко́ї, -ко́їв

    приёмный \покой — ( в больнице) прийма́льна пала́та, прийма́льна

    III
    (старинное название буквы "п") поко́й, -я

    поко́ем — в знач. нареч. лі́терою (бу́квою) "п"

    Русско-украинский словарь > покой

  • 7 линять

    несов.
    1) уңу, төс китү, төсен югалту
    2) (о коровах, лошадях и т. п.) йон кою, ябага кою; ( о зайцах) төстән чыгу, төс алмаштыру; ( о змеях) кабык салу; ( о птицах) йон кою

    Русско-татарский словарь > линять

  • 8 облинять

    сов.; разг.
    1) уңу, төсе китү
    2) (о животных, птицах) йонын кою, ябагасын кою, каурыен кою

    Русско-татарский словарь > облинять

  • 9 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 10 -варение

    кушма сүзләрнең икенче кисәге, беренче сүз белдергән предметны хәзерләү мәгънәсен аңлата, "кою", "кайнату", "пешерү" кебек сүзләр белән тәрҗемә ителә

    Русско-татарский словарь > -варение

  • 11 вылить

    сов.
    1) түгү, түгеп җибәрү, агызу, агызып җибәрү, кою, коеп җибәрү
    2) ( изготовить литьём) кою, коеп ясау

    Русско-татарский словарь > вылить

  • 12 выплавить

    сов.
    ( что) кою, эретү, эретеп чыгару, эретеп алу

    Русско-татарский словарь > выплавить

  • 13 лить кровь

    = проливать кровь
    1) свою кан кою, корбан булу
    2) (чью-л.) кеше канын кою, үтерү

    Русско-татарский словарь > лить кровь

  • 14 меднолитейный

    -ая; -ое
    бакыр кою...ы

    Русско-татарский словарь > меднолитейный

  • 15 натрясти

    сов.
    (что, чего) [селкеп] кою, [селкеп] төшерү, [кагып] төшерү

    Русско-татарский словарь > натрясти

  • 16 облить

    сов.
    1) ( кого-что) өстенә сибү, өстенә кою,...га коендыру
    2) ( кого-что) өстенә түгү, өстенә түгеп пычрату (пычратып бетерү)
    3) ( что), спец. тышына йөгертеп чыгу, тышын... белән каплау
    •

    Русско-татарский словарь > облить

  • 17 перелить

    сов.
    1) бушату, агызу, авыштыру, күчереп салу
    2) артык салу, аркылдырганчы салу, [күп салып] аркылдыру
    3) салу, җибәрү
    4) [эретеп] кабаттан (яңадан) кою

    Русско-татарский словарь > перелить

  • 18 переплавить

    I сов.
    1) яңадан (кабат) эретү, эретеп кою
    2) (всё, многое) эретеп бетерү
    II сов.
    ( что) агызып бетерү, агызу

    Русско-татарский словарь > переплавить

  • 19 полинять

    сов.
    1) (напр. о ткани) уңу, төсе китү
    2) ( о животных) ябагасын кою; (о животных, птицах) йонын кою; ( о пресмыкающихся) кабык салу

    Русско-татарский словарь > полинять

  • 20 просыпать

    I просып`ать
    несов.; см. проспать
    II просып`ать несов.; см. просыпать III III прос`ыпать
    сов.
    ( что) чәчү, түгү, кою, чәчеп (түгеп, коеп) җибәрү

    Русско-татарский словарь > просыпать

Страницы

См. также в других словарях:

  • -кою и -кой — суффикс 1. Формообразовательная единица, выделяющаяся в наречиях с экспрессивным ласкательным значением (сторонкою и разг. сторонкой и т.п.) Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • -кою — суффикс; = кой Формообразовательная единица, выделяющаяся в наречиях с экспрессивным ласкательным значением (сторонкою и разг. сторонкой и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • кою — 1. Күпләп төшерү, арыну, арындыру (яфрак, чәчәк, каурый, йон, җимеш, орлык һ. б. ш. тур.). Мул итеп тарату, сибү, чәчү 2. Сыек әйберне бушату, агызу 3. Вату, ваклап төшерү тәрәзәне к. 4. Икенче бер елгага яки күлгә, диңгезгә килеп кушылу, агып… …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • В кою пору — Сиб., Ср. Урал. 1. Когда, в какое время? 2. Очень быстро. 3. Очень редко, иногда. СРНГ 30, 29, 32 …   Большой словарь русских поговорок

  • Не (ни) в кою пору — 1. Новг. Спустя много времени. СРНГ 21, 213. 2. Новг. Когда нибудь; когда то. СРНГ 21, 213. 3. Вят. Очень скоро. СРНГ 21, 213. 4. Сиб., Ср. Урал., Прикам. Очень быстро, тотчас. ФСС, 147; СРГСУ 2, 194; СГПО, 487 …   Большой словарь русских поговорок

  • -коить — кою в покоить, у с покоить, покой; от чити (ср. почить), лат. qniēs спокойствие , quiēscō отдыхаю и т. д.; см. Бернекер 1, 166. Ср. почить …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • передпокій — кою, ч. 1) Те саме, що пере/дня (див. передній 1)). 2) Кімната, в якій відвідувачі чекають прийому; приймальна. 3) Кімната для челяді; лакейська …   Український тлумачний словник

  • накоїти — кою, коїш, Пт. Зробити щось погане, щось варте осуду …   Словник лемківскої говірки

  • покій — кою, ч. Пр. 1. Спокій. Дай мі покій, не заваджай мі! 2. Кімната. тім покою буде мешкала моя сестра …   Словник лемківскої говірки

  • предпокій — кою, ч. Пр. Передпокій, гостина …   Словник лемківскої говірки

  • упокій — кою, ч. Св. Спокій, спочинок після смерті …   Словник лемківскої говірки

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»